4/14/2013
Обов'язки по догляду за будинком не слід покладати на одного члена сім'ї. Навіть якщо за порядком стежить жінка-домогосподарка, посильний внесок можуть вносити й інші члени сім'ї. Це важливо не тільки з точки зору раціональної організації часу, а й у психологічному аспекті - тільки прибираючи за собою сам, людина зрозуміє, як важко підтримувати порядок і що смітити не слід.
Найкраще, якщо кожен член сім'ї буде робити те, що йому хоча б трохи по душі. Наприклад, якщо матері подобається прати, а доньки - гладити, оптимально розділити між ними ці дві справи. З'ясувати, кому яка робота до душі, простіше дослідним шляхом.
Дітей слід привчати до допомоги рідним з раннього віку. Вже 5-6 річна дитина може прибрати за собою іграшки або допомогти накрити на стіл. Нехай він зробить це повільніше, ніж мати і батько, але він отримає дуже важливий досвід самостійної роботи. При цьому не слід категорично розділяти обов'язки хлопчиків і дівчаток. Добре, якщо ваш син навчиться пришивати собі гудзики або готувати обід, а дочка - забивати цвяхи. Це підготує дітей до самостійного життя.
Складніше може бути залучити до домашніх обов'язків чоловіка. Для початку попросіть його прибирати власні речі - вішати в шафу одяг, складати білизну , яка потребує прання, в кошик, складати посуд у раковину. При цьому врахуйте, що його розуміння порядку може відрізнятися від вашого. Якщо ваш чоловік буде сам робити прибирання, то і простір частково організовує під себе, наприклад, поставить предмети побуту в місця, звичні та зручні для нього.
Якщо у вашому будинку живе дві сім'ї, наприклад, ви з чоловіком і літні батьки або брати і сестри, організація догляду за будинком може стати ще складніше. У цьому випадку розумно буде скласти графік прибирання місць загального користування - кухні, туалету, ванної - щоб уникнути суперечок з цього приводу.
Posted in: Відносини
